Завуальованість
sp; Завуальованість
sp; Дрочити менше треба, – злісно каже ведучий.
sp; (с) Жадан ("Депеш мод")
Спілкування – річ досить делікатна, і, можливо, саме тому необхідна для членів будь-яких соціальних верств, чи суспільства загалом. Ні для кого не є таємницею, що альтернативою спілкування словесного стало спілкування рухами тіла та нечленороздільними оргазмічними вигуками, які ненавмисне вириваються з уст при цьому. Навіть бомж чи алкаш, який мирно спочиває на сміттєзвалищі у променях сонця і пестить свої ерогенні зони, і той веде таку розмову зі своїм другим «я». Він, мабуть, вважає, що його alter ego – якийсь сексапільний молодик із членом, как утьос марской, того він і дрочить без упину, з придихом вимовляючи щось на зразок ой, як мені добре, я на сьомому небі, та ні, де там сьоме небо, це ж іоносфера, ах, тут і зірки, і хвостаті комети, і астероїди, і сузір’я, yeah baby, jerk off, язикате чортеня моє… – і починає ритмічно вдихати і видихати, що хоч бери метроном і засікай, чи минають однакові проміжки часу між кожним вдихом і видихом, чи не зникає заданий спочатку ритм і чи немає похибки на кілька наносекунд. Хм… Тренування дихального апарату час від часу не завадять нікому. Зате легені будете мати мускулисті, типу приймали достатньо протеїну чи якихось біостимуляторів, а насправді ж секрет полягає у задоволенні природних інстинктів декількома рухами руки! Отаке то. Та й це ще не все. Окрім профілактики легенів, ви ще і біцепси, і тріцепси, і м’язи-трапеції підкачуєте (рукою вгору-вниз енну кількість разів – запаси енергії організму ж обмежені, а тут ці інстинкти!), звідки і випливає висновок, що дрочити не «можна, толька астарожна», а «нужна, і нє будєт скушна»!
Це лише один із різновидів «природнього» спілкування. Зазвичай просто вести монологи набридає. Подумати логічно. Говорити до самого себе – це вже іншого поля ягода (пахне психічними розладами), ба більше, говорити, аби твій уявний друг палкий латинос тобі посмоктав і заохочувати його, типу aha, yeah, don’t stop, my sweetheart, go on, – не всі ж люди, котрі проживають на теренах пострадянського простору, маючи при цьому досить однотипне мислення, досягли успіхів у розумінні потаємних прагнень і бажань підростаючих янгстерів такого характеру. Ну кагда хочєца, так невтєрпьож та! Тому, шановні пенсіонери, діти й учасники війни, герої праці та салідарниє трудящієся, папросім! Попросимо виявити гуманність! Гуманність та всепрощення, якщо ми раптом посягнули на вашу до небес піднесену гордість, але гівно, як то кажуть, – це на гроші, тому ви ще восхвалите нам шану за підвищення пенсії та й вип’єте за наше здрав’ячко по 100 грам, особливо якщо ви – той бомж чи алкаш, про якого говорилося вище, бо я виявляю розуміння й підтримку і нічого не маю проти нагального вирішення проблеми роздвоєння особистості, тобто, жагучий латинос, на мою думку, – крутий, рельєфний і все таке, і хай робить те, що йому каже бомж чи алкаш. Від життя треба брати все можливе, і, беручи до уваги статистику, що палкі латиноси для нас певною мірою феномен, то чому б і не дозволити йому принести вам задоволення, якщо він на цьому наполягає? Питання риторичне постає – дати чи не дати? Ну, тут вже, доводиться звертатись до важкої артилерії – народної мудрості, котра не помилиться у наданні поради, у ній же зібрано досвід народу, а наш народ, як несподівано виявляється, досить досвідчений у проблемах такого характеру. Інтерпретація на сучасний лад, я вважаю, не завадить: «Дають – бери, не дають – попроси». Ось і все вирішилось. Просто додай логіки! А ви ще вагаєтесь у виборі? Тоді ми йдемо до вас!
Еротичний спосіб спілкування (будьмо відверті, любі друзі), як на мене, викликав неймовірно шалений ажіотаж у тинейджерів, які, вдаючись до крайнощів, вирішили піти на все, щоб отримати досвід у цій галузі та розширити свій кругозір. Безперечно, найкраща ідея – це здобуття знань шляхом практики. Теорія відіграє значну роль у формуванні стереотипів та загального розуміння для відмінного опрацювання необхідного матеріалу, але куди важливішою є практика, яка дозволяє застосувати вивчене, щоб зорієнтуватись у певній ситуації і одночасно виробити навички, які у майбутньому можуть стати у пригоді (чи нагоді) і допоможуть впоратися із поставленими задачами і задовольнити всі свої потреби. Тому, для впевненості у майбутньому успіху працювати слід починати вже зараз, і, в принципі, молоді люди й самі про це чудово знають і, власне, плідно трудяться над собою (й іншими – ви ж розумієте, у цій справі бажано мати партнера, співпраця допомагає засвоїти знання швидше, і це факт) . Що ж, не будемо їм заважати чи перешкоджати, побажаємо лише наснаги в навчанні, бо знання – це сила, а сила дає міць і перевагу. Хто скористається перевагою – то вже на любітєля, адже знизу – це не обов’язково слабший чи переможений; у цьому розумінні – знизу той, хто хоче нічого не робити, але за це отримувати. Хітьор аднака!
Насправді, неповнолітній чи ранній секс є проблемою не лише підлітків, а усього суспільства. Чомусь лише суспільство не цікавиться тими наслідками, до яких призводить надмірне захоплення інтимними стосунками. Ні, ні, збільшення народжуваності дівчат до 18 років не є головним критерієм, за яким я дала особисту оцінку явищу популярності підліткового сексу (дуже часто – навіть одразу після знайомств). Як на мене, це падіння духовної культури молодого покоління, яке наші попередники, невтомно повторюючи, називають майбутнім країни. Це втрата тієї нитки Аріадни у заплутаному лабіринті сьогодення, яке диктує свої правила і свою реальність. Модно? – Отже, треба це наслідувати. А спробуйте, шановні, йти за покликом високих перспектив, адже майбутнє – зовсім не в сексі (хоч обопільну потребу чоловіків і жінок у ньому я зовсім не відкидаю), а у прогресі (у нашому випадку – духовному). Хоча б читання. Навіть той самий заїжджений Шевченко чи Франко, а після кожного перечитування обидва вражають безмежно палкою любов’ю до Батьківщини, вихованістю манер (а вони народились далеко не у заможних сім’ях) та повагою до співвітчизників. Нам є чому повчитись у класиків. Спочатку ми робимо себе, а не інших, тому що приперло.